Густаво Адольфо Бекер. Сонце може навіки сховатись за хмари...

 XCI (91)
 
Сонце може навіки сховатись за хмари;
на пустиню зсушитися може море;
земна вісь може переломитись, неначе
зроблена зі скла крихкого.
 
Все можливе! І може мене убрати
сумна смерть у свій білосніжний саван;
та ніколи не зможе у мені згаснути
полум’я твого кохання.
 
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад мій)
 
XCI (91)
 
Podrá nublarse el sol eternamente;
podrá secarse en un instante el mar;
podrá romperse el eje de la tierra
como un débil cristal.
 
¡Todo sucederá! Podrá la muerte
cubrirme con su fúnebre crespón;
pero jamás en mí podrá apagarse
la llama de tu amor.
 
 
Послухати в оригіналі:
https://youtube.com/shorts/upX9rC19tbI?si=fpKOiXwrxESKqRYA
https://www.youtube.com/watch?v=0tnZKNLtlQk&ab_channel=BruPortela98
https://www.youtube.com/watch?v=nvq3w58rfME&ab_channel=caleidoscope