старий вовчара морський,
і мені корабель ввижається
із трикутним вітрилом.
Інше сонце побачити,
пізнати інші світи:
із кріслом своїм розпрощатися,
і відплисти!
Та я і далі стою у моря,
і лиш очі мені убирає обрій —
незбутній мій чин;
а сивий моряк мені оповідає,
картуза у руці тримаючи,
про Пекін...
Та я і далі стою у моря,
і лиш очі мені убирає обрій —
незбутній мій чин;
а сивий моряк мені оповідає,
картуза у руці тримаючи,
про Пекін...
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад мій)
De «Posturas
difíciles» (1909)
En la playa
Mientras
el lobo succiona
su
enorme pipa, cruzar
miro un
barco en su lona
triangular.
Ver
otro sol, nueva zona,
distinta
raza, cambiar
de
postura en la poltrona
y
emigrar.
Pero
estoy en esta playa
viendo
la raya, esa raya
del
confín,
junto a
este marino cano
que habla, la gorra en la mano,
de
Pekín...
На берегу
Курит трубку, стоя со мною,
Курит трубку, стоя со мною,
волк морской, и в глазах печаль.
Вдалеке сетей над волною
вуаль.
Видеть солнце и племя иное!
Может быть, есть другая мораль?
Повернуться к уюту спиною
и — вдаль!
Но мне дан горизонт до гроба.
Этот берег поди попробуй
покинь...
А старик, сухой, как борзая,
вспоминает, фуражку терзая,
Пекин.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (пер. Овадия
Савича)
Немає коментарів:
Дописати коментар