Тарган
Все цигарочки смалить
жінка з ласими очима,
аж стає гірка від диму
її вуст жадлива хіть.
А зайдеться танцювати,
стане стегнами вихляти,
мов шукає, хто б спинив.
Зрештою упаде п’яна
і нагадує таргана...
на якого хтось ступив.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад
мій)
Примітка. Я позначила цю маленьку поезію як сонет. Чому? Якщо погортати не аж таку велику книжку із повним зібранням поезії Льопеса, виявляється, що принаймні половину її складають сонети. Але Льопес не був би Льопесом, порою сумно-іронічним, а порою сатиричним та навіть визивним поетом, якби його почуття гумору не поширювалося і на форму його творів. Він грається з нею, ламає стереотипи, і сонетний жанр, ідеальний для поета із таким складом розуму, набуває у нього неочікуваних форм: в одному творі змішуються повні й асонансні рими, катрени римуються так, як вони ніколи не римуються в сонеті (АААБ ВВВБ) довжина рядків довільно змінюється, иноді скорочуючись до одного-двох слів, і порою поезія втрачає то катрен, то терцет, а то і катрен, і терцет одночасно, зберігаючи, тим не менш, основну властивість сонета: його драматичну виразність, стиснуту до граничного лаконізму.
La cucaracha
La
mujer que da en fumar
con
aires de libertina,
amarga
con nicotina
la
dulzura del besar.
Si
cuando suele bailar
remolina
la cadera,
va
buscando lanzadera.
Y si
bebe y se emborracha,
expone
la cucaracha...
a que
se la pise cualquiera.
Немає коментарів:
Дописати коментар