Питання
Коли вже ти струмуєш моєю кров’ю,
і знаєш мої границі,
і пробуджуєш мене серед дня,
аби закарбувати мене у своїй пам’яті,
і нетямишся від моєї терпимости до самого себе,
то скажи мені, якого біса я роблю,
чому потребую тебе,
хто ти, мовчазна, одним єдина,
що вдивляєшся мені в очі уважно і лагідно,
сенс мого жагучого кохання,
чому прагну наповнити тебе лише собою,
і вмістити тебе в собі, і вичерпати,
і змішатися з твоїм волоссям,
чому ти — моя єдина вітчизна
супроти звірні забуття.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад
мій)
Preguntas
Ya que
navegas por mi sangre
y
conoces mis límites,
y me
despiertas en la mitad del día
para
acostarme en tu recuerdo
y eres
furia de mi paciencia para mí,
dime
qué diablos hago,
por qué
te necesito,
quién
eres, muda, sola, recorriéndome,
razón
de mi pasión,
por qué
quiero llenarte solamente de mí,
y
abarcarte, acabarte,
mezclarme
en tus cabellos
y eres
única patria
contra
las bestias del olvido.
1975
1975
Послухати в оригіналі:
Вірш дуже зачіпає: настільки люди люблять одне одного. Як їм це вдалося виразити? Дуже соковито. Прийміть вдячність, пані Олю, за такий живий переклад
ВідповістиВидалитиДякую Вам, Ларисо Миколаївно! Мене тішить, що ці поезії розраджують когось у такі складні для нас усіх часи.
Видалити