Із циклу «Поема канте хондо»:
— «Три міста»
Квартал Кордови
Ноктюрн
Зоряна злива
не досягне будинку,
ніч не торкнеться тіла,
мертвого тіла дівчини,
не знайде червоної ружі,
що у волоссі ся криє.
Лиш шість плачів солов’їних
крізь ґрати долинуть.
Люди здихають скрушно,
проходячи мимо,
і з вуст їх гітар зринає
збентежений віддих.
Barrio de Córdoba
Tópico nocturno
En la casa se defienden
de las estrellas.
La noche se derrumba.
Dentro hay una niña muerta
con una rosa encarnada
oculta en la cabellera.
Seis ruiseñores la lloran
en la reja.
Las gentes van suspirando
con las guitarras abiertas.
На околиці Кордови
Нічний образок
В домі вікна заслонили,
щоб зорі померкли,
бо надворі ніч упала,
а в тім домі — дівча
мертве.
В чорні коси уплелися
троянди черлені,
по небіжці на решітці
плачуть соловейки.
Ідуть люди та й зітхають,
а гітара і не бренькне.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (пер. Миколи Лукаша)
Квартал Кордовы
Ночь как вода в
запруде.
За четырьмя
стенами
от звезд
схоронились люди.
У девушки мертвой,
девушки в белом
платье,
алая роза
зарылась
в темные пряди.
Плачут за окнами
три соловьиных
пары.
И вторит мужскому
вздоху
открытая грудь
гитары.
.. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (пер. Анатолия Гелескула)
Немає коментарів:
Дописати коментар