Федеріко Гарсія Льорка. Танець

Із циклу «Поема канте хондо»:

— «Три міста»

Танець

Танцює-гуляє Ка́рмен

вулицями Севільї.

Зіниці її спалахують,
струмить волосся збіліле.

Дівиці,

запніть завіси!

В її голові звиваються

змії жовтошкірої кільця,

і днів відлетілих красені

із нею танцюють, їй сниться.

Дівиці,

запніть завіси!

Будинків контури тануть

уздовж тротуарів спустілих,

і давнім сумом стискається

серце Андалусії.

Дівиці,

запніть завіси!

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад мій)

Baile

La Carmen está bailando

por las calles de Sevilla.

Tiene blancos los cabellos

y brillantes las pupilas.

¡Niñas,

corred las cortinas!

En su cabeza se enrosca

una serpiente amarilla,

y va soñando en el baile

con galanes de otros días.

¡Niñas,

corred las cortinas!

Las calles están desiertas

y en los fondos se adivinan

corazones andaluces

buscando viejas espinas.

¡Niñas,

corred las cortinas!

Танець

Стара Кармен рано-вранці

пішла в танець по Севільї.

В неї очі іще чорні,

а коси вже посивіли.

Гей, панянки-севільянки,

одслоняйте фіранки!

На голові змія жовта

клубочеться, чари діє.

А мене ж колись кохали

хлопці браві, молодії...

Гей, панянки-севільянки,

одслоняйте фіранки!

На вулиці звечоріло,

люди мову потушили,

десь лиш серця андалузькі

бродять в пошуках шипшини.

Гей, панянки-севільянки,

заслоняйте фіранки!

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (пер. Миколи Лукаша)

Танець

До зорі танцює Кармен

на майдані у Севільї.

На щоках її рум’янець,

та вже коси посивілі.

Ой, дівчата, відверніться

з вікон не дивіться.

Жовта стрічка, наче змійка,

в косах в’ється, аж тріпоче.

Кармен згадує у танці

втіхи і літа дівочі.

Ой, дівчата, відверніться

з вікон не дивіться.

Береже досвітня тиша

мовчазних севільських вулиць

спомин про серця розбиті,

про кохання, що минулось.

Ой, дівчата, відверніться

з вікон не дивіться.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (пер. Сергія Борщевського з видання

                                                 «Збірка поетів Іспанії та Латинської Америки», 2006)

Танец

Танцует в Севилье Кармен

у стен, голубых от мела.

И жарки зрачки у Кармен,

а волосы Кармен белы.

Невесты,

закройте ставни!

Змея в волосах желтеет,

и словно из дали дальней,

танцуя, встает былое

и бредит любовью давней.

Невесты,

закройте ставни!

Пустынны дворы Севильи,

и в их глубине вечерней

сердцам андалусским снятся

следы позабытых терний.

Невесты,

закройте ставни!

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (пер. Анатолия Гелескула)

Послухати в оригіналі — читає друг Лорки, іспанський поет Рафаель Альберті (1902–1999), чиї поезії ви також знайдете у цьому блозі