Із циклу «Маленькі поезії подорожнього»,
збірка «Чисті поезії. Маленькі поезії міста», 1921
Відпочинокзбірка «Чисті поезії. Маленькі поезії міста», 1921
Ось і спокій далекого вогнища,
осінній пейзаж, тиха річка.
(О блукальцю з гайною ходою,
відпочинь!
А її рука
зітре із твого вбрання
порошнисті сліди дороги).
Він уже ступив на поріг.
І усміхається.
Вогнище.
Осінь.
Пейзаж.
Тиха річка.
На дзиґарі на стіні кам’яниці
Сонце уже відбило
незворотній час відпочинку.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад
мій)
De «Poemillas del
viajero»
en libro «Poemas
puros. Poemillas de la ciudad»
El descanso
He aquí
la calma del hogar lejano,
el
manso rio, el otoñal paisaje.
[Ay,
solitario y lento peregrino,
¡descansa
ya!
Su mano
borrará
de tu traje
la
polvorienta huella del camino.]
Pisaba
ya el umbral.
Y sonreía.
—Hogar.
Paisaje.
Otoño.
Río manso.—
Y en el
reloj del muro el Sol ponía
la
irreparable hora del descanso.
Немає коментарів:
Дописати коментар