Дамасо Алонсо. Відпочинок

Із циклу «Маленькі поезії подорожнього»,
збірка
«Чисті поезії. Маленькі поезії міста», 1921
Відпочинок

Ось і спокій далекого вогнища,
осінній пейзаж, тиха річка.

(О блукальцю з гайною ходою,
відпочинь!
                    А її рука
зітре із твого вбрання
порошнисті сліди дороги).

Він уже ступив на поріг.
І усміхається.
                           Вогнище.
                     Осінь.
           Пейзаж.
Тиха річка.
                                                              
На дзиґарі на стіні кам’яниці
Сонце уже відбило
незворотній час відпочинку.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад мій)

De «Poemillas del viajero»
en libro «Poemas puros. Poemillas de la ciudad»
El descanso

He aquí la calma del hogar lejano,
el manso rio, el otoñal paisaje.

[Ay, solitario y lento peregrino,
¡descansa ya!
                        Su mano
borrará de tu traje
la polvorienta huella del camino.]

Pisaba ya el umbral.
                                    Y sonreía.

—Hogar.
               Paisaje.
                            Otoño.
                                        Río manso.

Y en el reloj del muro el Sol ponía
la irreparable hora del descanso.

Немає коментарів:

Дописати коментар