З поеми «По той бік»
IV
Балкон, шибки вікна,
Книжки і стіл письмовий.
І більш нічого? Так,
Чудо в конкретних формах.
В них атомам своїм
В їх самоті й печалі
Матерія щомить
Свій надпорив являє.
І через гостру грань,
І через ніжний вигін
Енергія сяйна
У нашім світі діє.
Вся сила повноти,
І радости, і слави
В речах і днях моїх
Буденних і звичайних.
І скромна і метка,
Матерія сприймає
Прояви милість. Так,
Вапняна й дерев’яна.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад
мій)
De «Más allá»
IV
El
balcón, los cristales,
Unos
libros, la mesa.
¿Nada
más esto? Sí,
Maravillas
concretas.
Material
jubiloso
Convierte
en superficie
Manifiesta
a sus átomos
Tristes,
siempre invisibles.
Y por
un filo escueto,
O el
amor de una curva
de asa,
la energía
De
plenitud actúa.
¡Energía
o su gloria!
En mi
dominio luce
Sin
escándalo dentro
De lo
tan real, hoy lunes.
Y ágil,
humildemente,
La
materia apercibe
Gracia
de Aparición:
Esto es
cal, esto es mimbre.
Там, за гранью
(фрагмент IV)
Балкон, стекло,
вода,
и стол, и книжек
груда.
И только-то? Ну
да.
Обыкновенность
чуда.
Материя, сырье,
из атомов в
наличье
слепившая свое
конкретное
обличье.
Окольной ли
тропой,
а может, напрямую
здесь атомы
толпой
прорвались в
жизнь земную.
Всех тайных сил
запас
тут празднует
победу,
вот в этот миг,
сейчас,
во вторник или в
среду.
Из хаоса прийти —
нет, не деталью
мелкой —
Явленьем во
плоти:
Немає коментарів:
Дописати коментар