Мігель де Унамуно. Кров мого духу

Кров мого духу

Кров мого духу — ось що мені мова,

і там мені Вітчизна, де лунає

всевладно і свобідно її слово,

що два світи собою напуває.

Був голос Сенеки її притокою

з суворою латиною своєю,

Альфонс із нею відживив Європу,

Колумб подвоїв цілий світ із нею.

Для ста народів є вона ковчегом,

а чи корінням, що тримає древо, —

так нас тримає і живить достоту,

далеких і несхожих — та зріднених.

Сервантес нею нам богонатхненний

Євангеліє дав від Дон Кіхота.

(Саламанка, 10.10.1910 р.)

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад мій)

La sangre de mi espíritu

La sangre de mi espíritu es mi lengua

y mi patria es allí donde resuene

soberano su verbo, que no amengua

su voz por mucho que ambos mundos llene.

Ya Séneca la preludió aun no nacida

y en su austero latín ella se encierra.

Alfonso, en Europa, dio con ella vida.

Colón, con ella, redobló la tierra.

Y esta, mi lengua, flota como el arca

de cien Pueblos contrarios y distantes;

que las flores en ella hallaron brote

de Juárez y Rival pues ella abarca

la legión: lengua en que Cervantes

Dios le dio el Evangelio del Quijote.

(Salamanca, 10.10.1910)

Кровь души

Ты — кровь души, испанский мой язык!

Отчизна всюду мне, где речь родная

звучит и льется — ведь ее родник

полмира затопил, не иссякая.

Уже латынь Сенеки твой расцвет

пророчила вернее гороскопа.

С тобой Европой сделалась Европа.

С тобой Колумб удвоил белый свет.

Язык мой — как ковчег. И в нем плывет

Рисаля и Хуареса народ:

десятки рас и племена без счета...

Он никому не тесен и не мал.

Не зря на нем Сервантес написал

евангелие нам — от Дон Кихота.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (пер. Сергея Гончаренко)

* * *

Кровь духа моего, язык отчизны,

я всюду свой, где царственное слово

не иссякая, наполняет жизнью

два мира — Старый Свет и Новый.

Сам Сенека, припав к его началам,

латынь чеканил на испанской лире,

король Альфонс Европу просвещал им,

Колумб поведал об открытом мире.

Язык мой, как ковчег, стал местом встречи

ста разных рас, живущих в отдаленье.

И семена, что сеяли с охотой

апостолы, цветут испанской речью.

Ведь Бог на ней послал нам откровенье,

Евангелие дав от Дон Кихота.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (пер. Ларисы Кириллиной)

Послухати в оригіналі 
https://www.youtube.com/watch?v=6ZY6ZD2IJlo
http://umbral.uprrp.edu/sangre-espiritu-lxvii-soneto-miguel-unamuno (з другого рядка)