Зі збірки «Кохання, жінки та життя»
Кітчевий
сонет до пані ім’ярек
На усіх перепуттях моєї долі
образ твій ім’ярек невідступно зі мною
і у снах насолоди весною п’янкою
постаєш у години нічного спокою
коли ж сон мій зникає з нічною росою
наяву я продовжую снити тобою
так неначе луною звучиш стоголосою
а чи сотня свічад відбиває твій обрис
тож я знаю і то є моя чеснота
що я певно і щиро та з усією охотою
обиратиму рози твої серед саду старого
не побачиш мене під віконницею чужою
як у море пірну то лише у турбот твоїх море
і твоєї лише ім’ярек забажаю любові.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад
мій)
Soneto kitsch
a una mengana
Yo / fulano de mí
/ llevo conmigo
tu rostro en cada
suerte de mi historia
tu cuerpo de
mengana es una gloria
y por eso al
soñar sueño contigo
luego / si el
sueño acaba te persigo
sonándote
despierto / es una noria
que rodea tu eco
en mi memoria
y te cuenta esos
sueños que te digo
así / sin
intenciones misteriosas
sé que voy a
elegir de buena gana
de mi viejo
jardín sólo tus rosas
de las altas
ventanas tu ventana
de los signos del
mar tu mar de cosas
y de todo el amor
/ tu amor / mengana.
Немає коментарів:
Дописати коментар