Із циклу «Перші пісні» (1922)
Півмісяць
Місяць на воду ліг.
Який то у небі спокій!
Одвічні брижі річні
косить собі поволі;
виглядається в нього гілочка,
мов у люстерко прозоре.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. (переклад мій)
Media luna
La luna va por el
agua.
¡Cómo está el cielo
tranquilo!
Va segando lentamente
el temblor viejo del
río
mientras que una rama
joven
la toma por espejito.
Місяць ходить по воді.
Ніщо ніде не шеберхне...
Все підрізує тремтливе
шумовиння на поверхні.
А віточка молоденька
бере місяць за люстерко.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. (пер. Миколи
Лукаша)
Півмісяць
Півмісяць іде по водах —
А небо таке спокійне —
Іде і стинає поволі
Потоку старе тремтіння.
Тож часом галузка юна
Його за люстерко візьме.
. . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . (пер. Ігора
Качуровського)
Луна плывет по реке.
В безветрии звезды теплятся.
Срезая речную рябь,
она на волне колеблется.
А молодая ветвь
ее приняла за зеркальце.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (пер. Марка Самаева)
Послухати в
оригіналі:
Немає коментарів:
Дописати коментар