Вісенте Уйдобро. Я люблю тебе жінко моєї великої мандрівки...

Зі збірки «Останні вірші», 1948
Я люблю тебе жінко моєї великої мандрівки
Як море любить воду
Завдяки якій існує
І має право називатися морем
І може віддзеркалювати небо і місяць і зірки.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад мій)


De «Últimos poemas», 1948
Te amo mujer de mi gran viaje
Como el mar ama al agua
Que lo hace existir
Y le da derecho a llamarse mar
Y a reflejar el cielo y la luna y las estrellas.

Немає коментарів:

Дописати коментар