Години
Городисько
Потяг що зупинився посеред рівнини
У кожній калюжі
сплять безгучні
світила
І тремтить вода
Фіранкою під вітром
Ніч повисла
у гаю
У запліснявілій дзвіниці
Мокра пляма на стелі
Знекровлює зорі
Час від часу
На життя падає
Ще
одна достигла година.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад
мій)
De «Poemas árticos», 1918
Horas
El
villorio
Un tren
detenido sobre el llano
En cada
charco
duermen estrellas sordas
Y el
agua tiembla
Cortinaje
al viento
La noche cuelga en la arboleda
En el
campanario florecido
Una
gotera viva
Desangra las estrellas
De cuando en cuando
Las horas maduras
Caen sobre la vida.
Час за часом
Захолустный
посёлок
Поезд замерший
над равниной
В каждой луже
звёздного неба
осколок
Морщит ветер
Воду как старую
драпировку
Ночь упала на
ветви
По заплесневелой
колокольне
Как по соснам
живица
звезда за звездой
сползает
Стук глухой
Это час
перезрелый
Опадая
На жизнь ложится.
Немає коментарів:
Дописати коментар