Еміліо Прадос. Я зачинив двері до світу

Я зачинив двері до світу

Я зачинив двері до світу;
і плоть моя у снах загубилася...
А я, внутрішній, магічний, невидимий,
мов сліпець нагим опинився.

По вінця повний очима,
зсередини освітився.

Мерехтливий і прозірний,
став таким серед вітру,
наче прозора склянка
з водою чистою,
мов кришталевий янгол
у люстрі.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад мій)


Cerré mi puerta al mundo

Cerré mi puerta al mundo;
se me perdió la carne por el sueño…
Me quedé, interno, mágico, invisible,
desnudo como un ciego.

Lleno hasta el mismo borde de los ojos,
me iluminé por dentro.

Trémulo, transparente,
me quedé sobre el viento,
igual que un vaso limpio
de agua pura,
como un ángel de vidrio
en un espejo.

Послухати в оригіналі:

Немає коментарів:

Дописати коментар