Еміліо Прадос. Рідний куточок

Рідний куточок

Майоран, такий невеличкий...

а як же пахне!

Такий невеличкий.

Уночі під зорею

майоран, такий невеличкий,

як він пахне!

І... коли дощить перед вечором,

як він пахне!

І коли сходить сонце,

майоран, такий невеличкий,

як він пахне!

І тепер, коли живу мріями,

як він пахне,

такий невеличкий,

майоран, як він пахне!..

І як болить!

Майоран.

Такий невеличкий.

Написано в екзилі після громадянської війни

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад мій)

Rincón de la sangre

Tan chico el almoraduj

y... ¡cómo huele!

Tan chico.

De noche, bajo el lucero,

tan chico el almoraduj

y, ¡cómo huele!

Y... cuando en la tarde llueve,

¡cómo huele!

Y cuando levanta el sol,

tan chico el almoraduj

¡cómo huele!

Y, ahora, que del sueño vivo

¡cómo huele,

tan chico, el almoraduj!

¡Cómo duele!...

tan chico el almoraduj

Tan chico.