Федеріко Гарсія Льорка. Пасо

Із циклу «Поема канте хондо»:
Пасо

Діва у криноліні,
Діва де-ла-Соледад,
відкрита, мов превеликий
тюльпан.
На своєму човні зі світла
линеш
високим припливом
міста
між мутними стрілами
і зірками з кришталю.
Діво у криноліні,
рікою вулиці
линеш —
море на тебе чекає!

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад мій)

Примітки
Пасо (ісп. paso) — скульптурні зображення святих або композиції на релігійні сюжети, що переносяться вручну на спеціальних ношах або  провозяться на візках під час релігійних процесій Седмиці.
Діва де-ла-Соледад (ісп.  Virgen de la Soledad — Діва Самотності) — одна з іпостасей Діви Марії і форм поклоніння їй в іспаномовних країнах, що уособлює самотність Марії у Страсну суботу.



Paso

Virgen con miriñaque,
Virgen de la Soledad,
abierta como un inmenso
tulipán.
En tu barco de luces
vas
por la alta marea
de la ciudad,
entre saetas turbias
y estrellas de cristal.
Virgen con miriñaque
tú vas
por el río de la calle,
¡hasta el mar!


Великодній хід

Діво рясношата,
діво Самоти,
буйним тюльпаном
красуй, цвіти!
В човні проміннім,
без вітрил
повінню міста
між співів-стріл
линеш під шомріт
криштальних зір.
Діво яснорша,
линь, линь
рікою вулиці
у моря вир!

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (пер. Миколи Лукаша)


Хода

Діво в лелітках,
на ймення Самотність,
плинеш по місту
тюльпаном розкритим;
човен твій повен світла;
мріють свічки над людьми
і тривожні саети
поміж зірок кришталевих.
Діво в оздобках,
пливеш над народом
річкою вулиці
в море!

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (пер. Федора Воротнюка)


Шествие

Мадонна в ожерельях,
мадонна Соледад,
по морю городскому
ты в лодке проплыла:
сама — цветок тюльпана,
а свечи — вымпела.
Минуя перекаты
неистовых рулад,
от уличных излучин
и звезд из янтаря,
мадонна всех печалей
мадонна Соледад,
в моря ты уплываешь,
в далекие моря.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (пер. Анатолия Гелескула)


Послухати в оригіналі:

Немає коментарів:

Дописати коментар