 |
Manuel
Manquilef
|
Біль Арауко має,
який мені не вгамувати:
вікову несправедливість
із багатьма винуватцями,
що досі її виправляти
жоден не заповзявся.
Підведись, Уенчуйане!
Конкістадор-диявол
приплив з-за далекого моря,
шукав, чого ми не шукали:
великі поклади золота.
 |
Lautaro, воєнний лідер мапуче
|
золотого сяєва сонячного.
Підведись, Курімоне!
Відтоді кров полилася;
як було зупинити нашестя?
Цю землю вони забажали,
аби випотрошити дощенту.
Індіанці змагались відважно,
і рясно сіялись смерті.
Підведись, Манкілефе!
Куди пішов дух Лаутаро,
 |
Galvarino, видатний воїн мапуче
|
Куди відніс дух Галавріна
вітру південного струмінь?
Досі ридає за ними
гудюча шкіра культрунів.
Підведися ж, Кальфуле!
З року тисяча чотирьохсотого,
індіанець в печалі,
у сльозах в тіні його дому
досі можна його побачити.
П’ятивікові очерети
болотяні не зсушаються.
Підведись, Кайупане!
 |
| Кауполікан, воєнний лідер мапуче |
Біль Арауко має,
чорніший від його чамалу.
чорніший від його чамалу.
Але вже не через еспанців
плачі його не стихають.
Нині самі чилійці
хліб його відбирають.
Підведися, Паілауане!
Голоси красномовні
один із одним змагаються.
Чому ж вони до індіанців
і досі не дослухаються?
Хоча голос Кауполікана
із могили лунає.
 |
| Культрун |
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад
мій, еквіритмічний)
Примітки
Арауко — регіон на території сучасної Чилі, де мешкав народ індіанців-мапуче (вони ж араукани), який чинив спротив еспанським конкістадорам.
Чамал — індіанська стегнова пов’язь.
Культрун — індіанський ударний інструмент.
Курімон — поселення мапуче на півночі Чилі біля гори Аконакагуа.
Манкілеф — чилійський вчений, фольклорист, який написав труди про психологію та фольклор мапуче.
Решта імен, що зустрічаються в тексті, — це імена вождів і воєначальників мапуче.
Арауко — регіон на території сучасної Чилі, де мешкав народ індіанців-мапуче (вони ж араукани), який чинив спротив еспанським конкістадорам.
Чамал — індіанська стегнова пов’язь.
Культрун — індіанський ударний інструмент.
Курімон — поселення мапуче на півночі Чилі біля гори Аконакагуа.
Манкілеф — чилійський вчений, фольклорист, який написав труди про психологію та фольклор мапуче.
Решта імен, що зустрічаються в тексті, — це імена вождів і воєначальників мапуче.
Arauco Tiene Una Pena
Arauco
tiene una pena
Que no
la puedo callar,
Son
injusticias de siglos
Que
todos ven aplicar,
Nadie
le ha puesto remedio
Pudiéndolo
remediar.
¡Levántate,
Huenchullán!
Un día
llega de lejos
Huescufe
conquistador,
Buscando
montañas de oro,
Que el
indio nunca buscó,
Al
indio le basta el oro
Que le
relumbra del sol.
¡Levántate,
Curimón!
Entonces
corre la sangre,
No sabe
el indio qué hacer,
Le van
a quitar su tierra,
La
tiene que defender,
El
indio se cae muerto,
Y el afuerino
de pie.
¡Levántate,
Manquilef!
Adónde
se fue lautaro
Perdido
en el cielo azul,
Y el
alma de galvarino
Se la
llevó el viento sur,
Por eso
pasan llorando
Los
cueros de su kultrún.
¡Levántate,
pues, Callfull!
Del año
mil cuatrocientos
Que el
indio afligido está,
A la
sombra de su ruca
Lo
pueden ver lloriquear,
Totora
de cinco siglos
Nunca
se habrá de secar.
¡Levántate,
Quilapán!
Arauco
tiene una pena
Más
negra que su chamal,
Ya no
son los españoles
Los que
les hacen llorar,
Hoy son
los propios chilenos
Los que
les quitan su pan.
¡Levántate,
Pailahuán!
Ya
rugen las votaciones,
Se
escuchan por no dejar,
Pero el
quejido del indio
¿por
qué no se escuchará?
Aunque
resuene en la tumba
La voz
de Caupolicán,
¡Levántate,
Huenchullán!
Послухати в
оригіналі:
Немає коментарів:
Дописати коментар