Зі збірки «Ягуар і Місяць»,
1959
Ода вечоровій зорі
У палючій омані
обійми мене міцно, учорашня кохано,
рук твоїх пам’яттю
Твій цілунок був міцним, наче слово
Його любосний пах такий сильний,
що його дихання
досі розпікає
жарини ночі
Знаю, що вічним
або поезією
є перебіжне.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад
мій)
De «El Jaguar y la
Luna», 1959
Oda a la estrella de la tarde
En el
ardiente engaño
cíñeme,
amada de ayer
con la
memoria de tus brazos
Tan
fuerte pudo ser
tu
beso, como palabra
Tan
poderoso su liviano
aliento
que todavía enciende
su brisa
la brasa vesperal
Sé que
es eterno
o
poesía
lo
pasajero.
Немає коментарів:
Дописати коментар