Октавіо Пас. Уроки речей

Зі збірки «Свобода, утілена у слові» (1935–1957):

— «Самотні камені» (1955)

Уроки речей

Живість

На полиці,

між танською музикою і глеком з Оахаки,

розжарена до білого й надзвичайно жива,

із блискавими фолійними очима,

дивиться, як ми приходимо і йдемо,

маленька цукрова калавера.

Маска Тлалока, вирізана з прозорого кварцу

Води застиглі.

Старий Тлалок спить, у глибині,

і йому сняться бурі.

Те саме

Дотик світла —

і кварц перетворився на водоспад.

Його водами пливе, дитиною, бог.

Бог, що виростає з глиняної орхідеї

Між глиняними пелюстками

народжується, усміхнена,

людська квітка.

Ацтекська богиня

Чотири сторони світу

повертаються до твого пупа.

У твоєму вітрі галопує день, озброєний.

Хрест із намальованими на ньому сонцем і місяцем

Між поперечинами цього хреста

гніздяться птахи.

Адам, сонце, і Єва, місяць.

Хлопчик і дзиґа-тромпо

Щоразу, як підкидає її,

вона падає

точно у центр світу.

Речі

Живуть поруч із нами,

ми їх не помічаємо, вони нас.

Але инколи вони до нас промовляють.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад мій)

Примітки

Танська музика — китайська музика періоду Тан (VIII–IX ст.)
Оахака — місто у горах у південній частині Мексики, поруч із яким розташоване велике доколумбове місто Монте-Албан.

Калавера (череп) — символ мексиканського національного свята Дня мертвих.

Тлалок — бог дощу та грому, сільського господарства, вогню та південної сторони світу в ацтеків.

Тромпо — латиноамериканська дитяча іграшка у вигляді маленької дзиґи, яку розкручують за допомогою мотузки і запускають, намагаючись влучити у центр накресленого на землі кола; ось як виглядає ця гра.

De «Libertad bajo palabra» (1935–1957):

— «Piedras sueltas» (1955)

Lección de cosas

Animación

Sobre el estante,

entre un músico Tang y un jarro de Oaxaca,

incandescente y vivaz,

con chispeantes ojos de papel de plata,

nos mira ir y venir

la pequeña calavera de azúcar.

Mascara de Tláloc grabada en cuarzo transparente

Aguas petrificadas.

El viejo Tláloc duerme, dentro,

soñando temporales.

Lo mismo

Tocado por la luz

el cuarzo ya es cascada.

Sobre sus aguas flota, niño, el dios.

Dios que surge de una orquídea de barro

Entre los pétalos de arcilla

nace, sonriente,

la flor humana.

Diosa azteca

Los cuatro puntos cardinales

regresan a tu ombligo.

En tu vientre golpea el día, armado.

Cruz con sol y luna pintados

Entre los brazos de esta cruz

anidaron dos pájaros:

Adán, sol, y Eva, luna.

Niño y trompo

Cada vez que lo lanza

cae, justo,

en el centro del mundo.

Objetos

Viven a nuestro lado,

los ignoramos, nos ignoran.

Alguna vez conversan con nosotros.