Зі збірки «Свобода, утілена у слові» (1935–1957):
— «Насіння для гімну» (1950–1954)
На світанні шукає собі ім’я...
День розгортає долоню
Три хмари
І ці декілька слів
Три хмари
І ці декілька слів
На світанні щойно народжене шукає собі ім’я
На сонних стовбурах мерехтить світло
Гори галопом мчать до морського узбережжя
Підострожуючи їх, входить у води сонце
Камінь з нальоту розбиває ясну прозорість
Море, опираючись, здіймається біля підніжжя горизонту
Земля застигла перед невідворотністю творення скульптури
Світ, іще оголений, зводить чоло
Каміння гладке і лискуче, готове для карбування співу
Світло розгортає своє віяло імен
І ось — перші звуки гімну, подібного на дерево
І ось — вітер і прекрасні імена у вітрі
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад
мій)
De «Libertad bajo
palabra» (1935–1957):
— «Semillas para un himno» (1950–1954)
Al alba busca su nombre…
El día abre la mano
Tres nubes
Y estas pocas palabras
Tres nubes
Y estas pocas palabras
Al alba
busca su nombre lo naciente
Sobre
los troncos soñolientos centellea la luz
Galopan
las montañas a la orilla del mar
El sol
entra en las aguas con espuelas
La
piedra embiste y rompe claridades
El mar
se obstina y crece al pie del horizonte
Tierra
confusa inminencia de escultura
El
mundo alza la frente aún desnuda
Piedra
pulida y lisa para grabar un canto
La luz
despliega su abanico de nombres
Hay un
comienzo de himno como un árbol
Hay el
viento y nombres hermosos en el viento
Послухати в
оригіналі:
Немає коментарів:
Дописати коментар