Федеріко Гарсія Льорка. Ящірок тужить-плаче...

Із циклу «Пісні»:
Ящірок тужить-плаче

Мадемуазель Тересіті Гільєн
під семинотне пригравання на піаніно

Ящірок тужить-плаче.
Ящірка тужить-плаче.

Ящірка і ящірок
із білими фартушками.

Вони невбачай загубили
свою обручку вінчальну.

Ай, колечко, тай з олива,
ай, обручечка олив’яна!

Величезна небесна куля
летить, птахами запряжена.

Кругловиде сонце правує —
капітан у жилеті атласнім.

Погляньте, які вони літні!
Які літні ці двоє ящірок!

Ай, як вони плачуть гірко,
ай, ай, як вони плачуть!

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад мій)



El lagarto está llorando...

A mademoiselle Teresita Guillén
tocando un piano de siete notas.

El lagarto está llorando.
La lagarta está llorando.

El lagarto y la lagarta
con delantaritos blancos.

Han perdido sin querer
su anillo de desposados.

¡Ay, su anillito de plomo,
ay, su anillito plomado!

Un cielo grande y sin gente
monta en su globo a los pájaros.

El sol, capitán redondo,
lleva un chaleco de raso.

¡Miradlos qué viejos son!
¡Qué viejos son los lagartos!

¡Ay cómo lloran y lloran.
¡ay! ¡ay!, cómo están llorando!


Дві ящірки гірко плачуть

Дві ящірки гірко плачуть,
ой то ж ящірка і ящур.

Ящур і ящірка
у біленьких хвартушках.

Що любились, та й побрались,
та й згубили персня сп’яну.

Ой перснику наш вінчальний,
обручечко олив’яна!

Небо кругле і безлюдне
пташок запрягло в коляску.

А сонечко вбралось паном
в камізельку, ще й атласну.

Ох, які ж вони старенькі,
наші ящірка і ящур!

Ох, як вони ревно тужать,
ох, як вони гірко плачуть!

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (пер. Миколи Лукаша)


Стоит ящерок и плачет

Стоит ящерок и плачет.
И плачет его подруга.

Оба в передничках белых,
скорбно глядят друг на друга.

Они кольцо потеряли,
что их связало навечно.

Ах ты, колечко из меди!
Ах, медное ты колечко!

Птицами небо узорит
свой шар, огромный и ясный.

На Солнце, начальнике толстом,
сияет жилет атласный.

Как они стареньки оба,
ящерок и его подруга!

Как они плачут-горюют,
глядючи друг на друга.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (пер. Марка Самаева)


Послухати в оригіналі:

https://www.youtube.com/watch?v=kZrulIK3-qs — María Dolores Pradera та Los Sabandeños

Немає коментарів:

Дописати коментар