Із циклу «Поема канте хондо»:
— «Поема солеа́»
Кинджал
Кинджал
у серце вганяється,
наче леміш плуга
в цілець.
Ні.
Не встромляйте.
Ні.
Кинджал,
мов сонячний промінь,
запалює жахні
провалля.
Ні.
Не встромляйте.
Ні.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад
мій)
Puñal
El puñal
entra en el corazón,
como la reja del arado
en el yermo.
No.
No me lo claves.
No.
El puñal,
como un rayo de sol,
incendia las terribles
hondonadas.
No.
No me lo claves.
No.
Ніж
Ніж
врізається у серце,
мов леміш
у переліг.
Ні.
Не ріж мене.
Ні, ні!
Ніж,
неначе промінь сонця,
все запалить
в нутрині.
Ні.
Не ріж мене.
Ні, ні!
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (пер. Миколи Лукаша)
Нож
Нож,
ты в живое сердце
входишь, как
лемех
в землю.
Нет.
Не вонзайте.
Нет.
Нож,
ты лучом кровавым
над гробовым
провалом.
Нет.
Не вонзайте.
Нет.
. . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . (пер. Анатолия Гелескула)
Кинжал
Кинжал
острым лезвием
в сердце войдет,
как входит плуг
в выжженный луг.
Нет,
не вонзайся мне в сердце,
нет.
Кинжал,
словно солнечный
луч, зажжет
колеблемую волну,
души моей
глубину.
Нет,
не вонзайся мне в сердце,
нет.
Немає коментарів:
Дописати коментар