Федеріко Гарсія Льорка. Спогад [Земля суха...]

Поема солеа́

Присвячується Хорхе Саламеа

Із циклу «Поема канте хондо»:
— «Поема солеа́»

Спогад

Земля суха,

земля безгучна

ночей

безмежних.

(Вітер в оливняках,

вітер поземний).

Стара

земля

лямпади

і печалі.

Земля
водойм підземних.

Земля
сліпої смерті

і стріл безжальних.

(Вітровій по шляхах.

Тиховій в тополиному гаю).

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад мій)

Примітки
У критичному виданні Christian de Paepe дана поезія не має назви, однак у рукописах вона фігурує під назвою «Evocación» — «Спогад».

«Земля водойм підземних». У шедеврі мавританського зодчества XIV століття, всесвітньо відомій Альгамбрі, бувшій резиденції Гранадського емірата, що являє собою архітектурний комплекс з палаців і садів, є так званий Майдан Водойм, що отримав свою назву від підземних цистерн, викопаних тут графом де Тендилья 1494 року. Імовірно, у поезії йдеться саме про ці водойми.

Далі в циклі слідує поезія «Селище».

Poema de la soleá

A Jorge Zalamea

Evocación

Tierra seca,

tierra quieta

de noches

inmensas.

(Viento en el olivar,

viento en la sierra.)

Tierra

vieja

del candil

y la pena.

Tierra

de las hondas cisternas.

Tierra

de la muerte sin ojos

y las flechas.

(Viento por los caminos.

Brisa en las alamedas.)

Суха земля

Суха земля,

глуха земля,

ночей

безмежна мла.

(Вітер в оливині віє,

вітер у горах гуля).

Стара

земля

каганцем

сумна.

Земля

водойм без дна.

Земля

безокої смерті

і стріл здаля.

(Вітер шляхи замітає,

вітер хитає гілля).

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (пер. Миколи Лукаша)

*** 

Земля,

сухая от зноя,

и небо

ночное.

(Ветер оливок

и взгорий.)

Земля,

древний край

плошек

и горя.

Земля — потайных водоемов

вовек не измерить.

Земля

стрел и незрячей

смерти.

(Ветер по-над дорогой,

тополий ветер.)

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (пер. Марка Самаева)

*** 

Суха земля,

тиха земля

ночей

безмерных.

(Ветер в оливах,

ветер в долинах.)

Стара земля

дрожащих

свечек.

Земля

озер подземных.

Земля

летящих стрел,

безглазой смерти.

(Вихрь в полях,

ветерок в тополях.)

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (пер. Натальи Горбаневской)

*** 

Земля суха,

земля тиха,

земля

бездонных ночей.

(Ветер олив

и ветер нагорий.)

Стара

земля

свечей

и горя.

Земля

глубинных криниц.

Земля

Запавших глазниц,

стрел над равниной.

(Ветер, путь без границ,

ветер, шум тополиный.)

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (пер. Натальи Ванханен)

Послухати в оригіналі:

https://www.youtube.com/watch?v=wXKhL_26rMk 5:43–6:10

https://www.youtube.com/watch?v=0w86stoLDSQ