Мігель Ернандес. Мов бик, лише для болю я рождений...

Зі збірки «Промінь, що не згасає»
Мов бик, лише для болю я рождений...

Мов бик, лише для болю я рождений,
хоч повен сили пах мій життєдайний,
та, мов бика, мене затаврували,
поставивши залізом знак пекельний.

Мов бик, я маю величезне серце,
одначе і його мені замало,
і за цілунок й усмішку коханої
я кидаюсь, неначе бик, до герцю.

Мов бик, я гордо зустрічаю біди:
реве на плечах вітер ураганний,
а з язика струмує серце кров’ю.

Мов бик, я переслідую невпинно —
а ти жадання зупиняєш шпагою,
і я мов бик, мов бик обдурений тобою.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад мій)


De «El rayo que no cesa»
Como el toro he nacido para el luto...

Como el toro he nacido para el luto
y el dolor, como el toro estoy marcado
por un hierro infernal en el costado
y por varón en la ingle con un fruto.

Como el toro lo encuentra diminuto
todo mi corazón desmesurado,
y del rostro del beso enamorado,
como el toro a tu amor se lo disputo.

Como el toro me crezco en el castigo,
la lengua en corazón tengo bañada
y llevo al cuello un vendaval sonoro.

Como el toro te sigo y te persigo,
y dejas mi deseo en una espada,
como el toro burlado, como el toro.

Из книги «Неугасающий луч» (1934–1935)
Как бык, на свет для боли я рождён...

Как бык, на свет для боли я рождён,
мне траур служит, как быку, отличьем,
и к стали адской, словно бык, привычен.
Как бык, плодом самца я наделён.

Мне тесен, как быку, любой загон,
я в нём не умещаюсь сердцем бычьим.
Как бык, твоей любовью возвеличен,
я за тебя сражаюсь, точно он.

Как бык, пылаю я, когда караю:
окрашен мой язык багровой влагой,
а к шее ветер воющий приник.

Как пылкий бык, тебя я настигаю,
но гасишь ты мое желанье шпагой,
и я — как бык обманутый, как бык.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (пер. Павла Грушко)

*   *  *

Как бык, порожден я для боли, и жгучим
клеймящим железом, как бык, я отмечен.
Мой бок несводимым тавром изувечен,
мой пах наделен плодородьем могучим.

Как бык, не владею я сердцем гремучим,
огромное сердце измерить мне нечем.
Твой лик воссиял. Поединок извечен.
Я бьюсь за любовь твою, жаждою мучим.

Как бык, беспощадно я взыскан судьбою,
и в пене кровавой язык мой клокочет,
и грузный загривок взметен в разъяренье.

Как бык, за дразнящей гонюсь я тобою,
и шпага насмешки пронзить меня хочет.
Я бык, я растравленный бык на арене.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (пер. Анатолия Якобсона)

Послухати в оригіналі:
прочитання:

співане виконання:

Немає коментарів:

Дописати коментар