Федеріко Гарсія Льорка. Нарцисе...

Із циклу «Пісні»:
Нарцисе...

Нарцисе.
Твій аромат.
І дно тихої річки.

Я би так і лишивсь коло тебе.
Квіте кохання.
Нарцисе.

У твоїх білих очах
линуть хвилі та сонні рибини.
Метелики і птахи
у моїх — по-японському вишукані.

Ти маленький, а я великий.
Квітко кохання.
Нарцисе.

Жаби такі тямкі!
А все ж не лишають у спокої
поверхню, куди глядяться
мари твої і мої.

Нарцисе.
О, болю мій.
О, болю мій особистий.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад мій)



* * *

Narciso.
Tu olor.
Y el fondo del río.

Quiero quedarme a tu vera.
Flor del amor.
Narciso.

Por tus blancos ojos cruzan
ondas y peces dormidos.
Pájaros y mariposas
japonizan en los míos.

Tú diminuto y yo grande.
Flor del amor.
Narciso.

Las ranas, ¡qué listas son!
Pero no dejan tranquilo
el espejo en que se miran
tu delirio y mi delirio.

Narciso.
Mi dolor.
Y mi dolor mismo.


Нарцис

Нарцисе!
Дух п’янкий
ріка колише.

Квіте ніжного кохання,
дай біля тебе
посиджу.

В очах твоїх білозорих
хвильки й рибки розпливлися,
а в моїх розмайорілись
райські птиці й метелиці.

Ти малий, а я великий,
квіте кохання,
нарцисе.

Хитрі жаби-скрекотухи
то гуртом, то поодинці
каламутять те свічадо,
де твій шал — з моїм — глядиться.

Нарцисе...
Моє горе,
горе невтішне.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (пер. Миколи Лукаша)


Нарцисс

Нарцисс.
Твой аромат.
И дно реки.

Хочу с тобой побыть.
Цветок любви.
Нарцисс.

Твои глаза белы —
в них отсвет волн и рыб.
В моих — узор японский
из бабочек и птиц.

Ты мал, а я велик.
Цветок любви.
Нарцисс.

Лягушки так хитры —
разбили гладь воды,
куда в полубреду
глядим мы — я и ты.

И боль моя.
Все та же боль.
Нарцисс.


. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (пер. Марка Самаева)

Послухати в оригіналі:

Немає коментарів:

Дописати коментар