Федеріко Гарсія Льорка: українські переклади і українська транскрипція імені великого андалусійця

Шукаючи в Інтернеті нечисленні українські переклади творів великого іспанського поета, не одразу і знайдеш, бо доведеться перепробувати кілька варіантів написання його імені, а точніше, першого і другого прізвищ (за іспанською традицією людина має два прізвища: першим стає перше прізвище батька, а другим — перше прізвище матері):
Гарсія — Ґарсія — Гарсіа — Ґарсіа
Лорка — Льорка

І ось що знаходиться після тривалого дослідження (прізвища поета навожу відповідно до кожної публікації, а самі публікації — у хронологічному порядку):

1. Три поезії, що їх переклав Микола Іванов, опубліковано 1946 року в журналі «Хорc», число 1, Німеччина. (про них згадує Ігор Качуровський у статті «Перекладачі української діаспори»:
 «1946 р. в Німеччині, без позначення точного місця видання, вийшов сюрреалістичний журнал «Хорc» ч. 1 (це перше число виявилося й останнім), редактор-упорядник Ігор Костецький, три поезії Лорки (що його тут названо «Хуаном де Льоркою»), чудово перекладені Миколою Івановим (на той час уже примусово репатрійованим з Німеччини до котрогось із сталінських концтаборів)»)
2. Окремі поезії в журналах і газетах України, переклав Василь Стус
1966: Лорка Ф. Г. Романс про чорну зажуру; Сутичка; Крик; Пісня вершника. Пер. з ісп. Ю. Покальчука, В. Петрика [псевдонім В. Стуса], «Ранок» 1966, № 8, с. 14–15
1989: Лорка Ф. Г. Гітара; Крик; Пісня вершника. Щорічник «Україна. Наука і культура», К., вип. 23, с. 409
1991: Лорка Ф. Г. Сутичка; Пісня; Мовчання; Малагенья — переклади 1966 р.. «Голос України», 5 січ. с. 12–13.
1995: Лорка Ф. Г. Крик; Малагенья. «Дивослово», № 3. с. 49
Із цими поезіями можна ознайомитись тут.

3. Федеріко Ґарсія Льорка. П’єса «Як кохався дон Перлімплін з Белісою в саду», переклав Юрій Тарнавський, опубліковано 1967 року в журналі «Сучасність», число 02 (74) , Мюнхен

4. «Вибраний Ґарсія Льорка», опубліковано 1958 року у видавництві «На Горі», Ной-Ульм,  Німеччина (про це видання згадує Юрій Тарнавський у статті «Під тихими оливами, або вареники замість гітар», «Сучасність», число 3, 1969 р., а також  Ігор Качуровський у статті «Перекладачі української діаспори»:
«1958 р. видавництво «На горі» випустило книжку «Вибраний Гарсія Льорка», куди увійшли чимала добірка поезій та уривки прози і драми в перекладах Жені Васильківської та Богдана Бойчука. Крім того, упорядник (Ігор Костецький) дав до книжки чотири переклади Миколи Іванова (почасти вже знані українському читачеві з журналу «Хорс») та один переклад Юрія Косача. Переклади Миколи Іванова стали окрасою всієї збірки, чого, на превеликий жаль, не можна сказати про переклади самого Костецького»).
5. Федеріко Гарсія Лорка. Збірка поезій під загальною назвою «Лірика», переклав Микола Лукаш, опубліковано 1969 року київським видавництвом «Дніпро», автор передмови Іван Драч
До збірки увійшли вибрані поезії з таких книг і поетичних циклів:
Книга поезій
Перші пісні
Пісні
Шість поезій по-галісійські
Циганський баладник
Поема глибокого співу
Тамаритянський диван
поезії різних років, об’єднані у розділ «З поетичного пожнив’я»

6. Федеріко Ґарсія Льорка. Збірка драматичних творів під загальною назвою «Чотири драми», перекладач Віра Вовк (у співпраці з Вольфрамом Бурґгардом і Григорієм Кочуром), опубліковано 1974 року у видавництві «Сучасність», Мюнхен
До збірки увійшли такі твори:
Криваве весілля
Пустошня
Панна Розіта
Господа Бернарди Альби

7. Федеріко Гарсіа Лорка. Збірка есеїв під загальною назвою «Думки про мистецтво», переклав Михайло Москаленко, опублікована 1975 року київським видавництвом «Мистецтво» у серії «Пам’ятки естетичної думки»), автор передмови Михайло Москаленко
До збірки увійшли такі лекції, виступи, фрагменти листів і поетичні твори поета:
Канте хондо
Поетичний образ у дона Луїса де Гонгори
Уява, натхнення, визволення
Колискові пісні
Теорія і гра дуенде
Поет у Нью-Йорку
З виступів, бесід, заміток, листів
Поема про циганську сигірійю

8. Федеріко Ґарсіа Лорка. Книжка «Криваве весілля: драматичні твори», переклав Михайло Москаленко, видана 1989 року видавництвом «Мистецтво»

9. Федеріко Ґарсіа Лорка. Книжка «Поет у Нью-Йорку», переклав Михайло Москаленко, опубліковано 1998 року у журналі «Світо-вид», число ІІІ (32)

10. Федеріко Гарсіа Лорка. Збірка під загальною назвою «Поезії», переклала Олена Курченкоопубліковано 2001 року київським ПП «Корнійчук»

11. Федеріко Ґарсія Лорка. Окремі поезії у зібранні перекладів Сергія Борщевського «Збірка поетів Іспанії та Латинської Америки»), виданому 2006 року київським видавництвом «Дніпро»
До книги увійшли такі поезії:
Весняна пісня
Якби ж я міг ворожити
Нові пісні
In memoriam
Нове серце
Ноктюрн (Як мене лякає листя тьмяне, мертве...)
Гітара
А потім...
Село (Капличка на голій вершині....)
Перехрестя
Балкон
Дзвін
Memento
Танець (До зорі танцює Кармен)
Серпень
Помаранча й цитрина
Пісня вершника (Кордова ген-ген самотня...)
Прелюдія (Хоч тополі йдуть назавжди...)
Сонет (Я втратити боюся світле диво...)
Імовірно, переклади Сергія Борщевського публікувались іще десь, але мені про це невідомо.

12. Федеріко Ґарсія Лорка. Окремі поезії у зібранні перекладів Ігора Качуровського «Круг понадземний. Світова поезія від VI  по XX століття»виданому 2007 року видавничим домом «Києво-Могилянська академія»
До книжки увійшли такі поезії:
Пісня вершника
Романс про двох прочан
Півмісяць
Загадка (Adivinanza de la guitarra)
Льоля (Lola)
Гітара (з «Поеми циганської сигірійї»)
Мала баляда про трьох річок
Імовірно, переклади Ігора Качуровського публікувались іще десь, але мені про це невідомо.

13. Федеріко Гарсіа Лорка. Збірка поезій під загальною назвою «Вибрані поезії», переклав Григорій Латник, опубліковано 2008 року київським видавництвом «Кальварія»
До збірки увійшли вибрані поезії з таких книг і поетичних циклів:
Книжка поезій
Поема про канте хондо
Перші пісні
Пісні
Циганський романсеро
Поет у Нью Йорку
Плач по Іґнасьйо Санчесу Мехіасу
Диван Тамаріту
поезії різних років, об’єднані у розділ «Окремі вірші»
Сонети

14. Федеріко Гарсіа Льорка. Поема «Тіні», переклав Дмитро Дроздовський, опубліковано 2008 року у журналі «Всесвіт», число 1–2

15. Федеріко Гарсіа Льорка. Поема «Ієгова», переклав Дмитро Дроздовський, опубліковано 2009 року у журналі «Всесвіт», число 11–12

16. Федеріко Ґарсія Лорка. Збірка «Чотири короткі п’єси», переклав Дмитро Дроздовськийопубліковано 2017 року київським університетським видавництвом «Пульсари»
До книжки увійшли такі п’єси:
Початкове ауто сентиментальне
Про любов
Тіні
Ієгова

І ще кілька фахових перекладів більш-менш великого обсягу, які публікувалися лише в Інтернеті:

про якого у Вікіпедії написано так: «У архіві О. Боргардта ряд невиданих праць: переклади з Ф. Г. Лорки...» Цей опублікований в Інтернеті переклад виглядає незавершеним, містить чи друкарські помилки, чи то помилки розпізнавання сканованого тексту.

18. Федеріко Ґарсія Лорка. Книжка «Поема про Канте Хондо», переклав Федір Воротнюк, 2004–2005
Жодних відомостей про публікацію та перекладача в Інтернеті мені знайти не вдалося (окрім того, що до його перекладацького доробку належать ще кілька перекладів художньої літератури), тож імовірно цей переклад не публікувався у паперовому вигляді.

19. Федеріко Гарсіа Лорка. Окремі поезії, що їх переклав український поет Сергій Осока та розміщував протягом 2011–2013 років у своєму блозі та на сайті «Гоголівська академія»

20. Федеріко Гарсія Лорка. Окремі поезії, що їх переклала фаховий перекладач Анна Вовченко та розміщувала протягом 2013–2013 років у своєму блозі.

21. Федеріко Гарсія Льорка, окремі, проте вже доволі численні поезії та поетичні цикли, що їх переклала я, фаховий перекладач Ольга Здір, і розміщувала у цьому моєму блозі протягом 2013–2015 років


Також мені зустрілися згадки про переклади окремих поезій Ф. Г. Льорки різними перекладачами, опубліковані в українських періодичних виданнях.

Як бачимо, геть не багато. Якщо ж узяти до уваги певні особливості кожного з зазначених перекладів поезії Льорки, то й зовсім мало.


Яким же є традиційне написання імені поета?

Такого нема.
Але існує певна тенденція: радянські інтерпретатори наближали його до традиційної російської транскрипції, а незалежні (закордонні і пострадянські) шукали варіанти, які були б адекватною транскрипцією автентичної вимови.

У виданнях діаспори це Ґарсія Льорка (за версією Юрія Тарнавського, Віри Вовк, Вольфрама Бурґгарда і Григорія Кочура).

У прекрасних і знаних українських перекладачів, які працювали за радянських часів: Гарсія Лорка — у Миколи Лукаша і Гарсіа Лорка — у Михайла Москаленка. Очевидно, що ці транскрипції копіюють загальноприйняте у російських перекладах написання «Гарсиа Лорка» і що перекладачі, хоч якими досвіченими і талановитими були, не мали змоги реалізувати своє бачення написання імені поета.

У книзі ««Поет у Нью-Йорку» того ж Москаленка, але виданій вже 1998 року, — Ґарсіа Лорка. Радянська транскрипція загалом не змінилася, лише літера Г стала твердою Ґ.

Григорій Латник пише Гарсіа Лорка, віддаючи перевагу традиційній радянській транскрипції. (Це мене не надто дивує, бо, за моєю особистою оцінкою, переклади у цій збірці не вирізняються якістю.)

Вибір Федора Воротнюка (Ґарсія Лорка), Сергія Осоки (Гарсіа Лорка) і Анни Вовченко (Гарсія Лорка) розглядати немає сенсу, бо ці переклади не друкувалися, тож вибір їх авторів не можна вважати остаточним.

І лишаються сучасні переклади, що їх виконав Дмитро Дроздовський — людина, яка, судячи з її освіти і посад, могла здійснити певні фахові дослідження з цього питання, і яка, зупинившись на варіанті Гарсіа Льорка, у передмові до публікації свого перекладу у «Всесвіті» 2008 року так пояснила свій вибір:

«І все ж таки, попри данину традиції, автор перекладу вважає, що доцільніше й правильніше було б транслітерувати українською прізвище еспанського письменника не “Лорка”, а “Льорка”, врешті, саме такою формою послуговувалися українські тлумачі початку ХХ століття (згадати хоча б статтю “Федеріко Гарсіа Льорка” Миколи Іванова, “першовідкривача” Льорки в Україні, як зазначає М. Москаленко), але політика “зближення мов” призвела до руйнації питомого українського написання, тож навіть М. Москаленко не виправляє Лорку на Льорку, хоча в еспанській мові звук л не є твердим».

Чому я обрала варіант Гарсія Льорка — поєднання, якого не зустрічаємо в жодного з перекладачів?

Як і незалежні перекладачі, я шукала адекватної транскрипції автентичної вимови. Федеріко — тут сумнівів нема, іспанською ім’я поета звучить саме так. А ось із прізвищами складніше. Справа у тому, що Іспанія — мовно і культурно неоднорідна країна, і у різних її регіонах вимова тих самих слів і звуків є дуже різною. Офіційним вважається кастільський варіант, він чіткішій і твердішій, і в устах його носіїв перше прізвище поета звучить як Ґарсіа із дещо пом’якшеним останнім «а», а друге прізвище як Лорка, тільки трохи м’якіше, воно наче дивиться у напрямку Льорка, але ним не стає. (Те саме можна сказати і про вимову, характерну для латиноамериканських країн.)

Але ж Льорка не кастілець — він «великий андалусієць», «співець Андалусії», як його називають у світі й у власній країні! У його «програмних» творах «Поема канте хондо» і «Циганський романсеро» постає сама сутність цього краю.
І у вимові земляків поета його прізвища звучать як Гарсія Льорка, де звук «г», можливо, трохи твердішій за український «г», але м’якішій за український «ґ», особливо коли вимовляється після голосної, як у поєднанні «Федеріко Гарсія». Щодо закінчення «я», то воно в когось звучить як «йа», але в більшості звук «й» розчиняється і лишається тільки пом’якшений «а», як у слові «ляля».

Я переслухала багато аудіоматеріалів, зокрема на сайті forvo, де можна почути найрізноманітніші слова у вимові звичайних людей з різних країн і регіонів, а також розповіді про поета та декламації його поезій іспанськими співаками і акторами, дикторами, відомими людьми, культурними діячами, його земляками на youtube.

І зрештою я зупинилася саме на андалусійському варіанті вимови, до якого тою чи іншою мірою наближається вимова більшості з тих, кого мені довелося почути: Гарсія Льорка. Таке написання я і використовую, публікуючи свої українські переклади поезій великого андалусійця.

3 коментарі:

  1. Якщо читачеві мого блоґу відомі інші видання творів Федеріко Гарсії Льорки, я буду вдячна за доповнення до наведеного тут списку.

    ВідповістиВидалити
  2. Пропустили:
    Федеріко Ґарсіа Лорка. Криваве весілля: драматичні твори. Перекладач з іспанської: Михайло Москаленко. Київ: Мистецтво, 1989. 458 с. ISBN 5-7715-0194-8

    ВідповістиВидалити