Із циклу «Пісні»:
У Ма́лазі
Розкішна Леонарда.
Первосвященницька плоть і біле убрання,
ти схилилася до балюстради
власної вілли.
Відкрита човнам і трамваям.
Берег моря усіяли
чорні торси купальників.
А вгорі на терасі погойдується —
лотос і мушля водночас —
твій зад Церери
із пишномовністю мармуру.
En Málaga
Suntuosa Leonarda.
Carne pontifical y traje
blanco,
en las barandas de
"Villa Leonarda".
Expuesta a los tranvías y a
los barcos.
Negros torsos bañistas
oscurecen
la ribera del mar. Oscilando,
concha y loto a la vez,
viene tu culo
de Ceres en retórica de
mármol.
В Малазі
О пишна Леонардо!
Жрекині тіло в білім покривалі...
Маячиш ти у віллі на веранді,
що видно всім — із палуб, із трамваїв.
Синіє в далечінь погідне море.
Пляж зачорнили торсами купальники.
Твій зад колишеться
(чи мушля то, чи лотос?),
як у Церери форм монументальних.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (пер. Миколи Лукаша)
Немає коментарів:
Дописати коментар