Федеріко Гарсія Льорка. Ню

Із циклу «Пісні»:

— «Ерос із тростиною»

Ню

Олеандр в ночі беззоряній

і ти — так потворно оголена.

Француженки плоть споглядала

мою жовту мапу Іспанії.

Ти була такою негарною

у гіркості олеандра.

Руда і зелений, укрив тебе

таланту мого киреєю.

Зелений й руда, руда і зелений.

Тут ми — інакші є!

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад мій)

За цією поезією в оригіналі слідує поезія «Серенада», яку я переклала давно. Решта поезій цього циклу опублікована мною в порядку оригіналу.

Nu

Bajo la adelfa sin luna

estabas fea desnuda.

Tu carne buscó en mi mapa

el amarillo de España.

Qué fea estabas, francesa,

en lo amargo de la adelfa.

Roja y verde, eché a tu cuerpo

la capa de mi talento.

Verde y roja, roja y verde.

¡Aquí somos otra gente!

Оголена натура

В тьмяній тіні олеандра

гола — ти була негарна.

Твоя плоть на моїй мапі

жовть іспанську хтіла мати.

Ти бридка була, французко,

в олеандровім галуззі.

Червінь, зелень. На голянку

я накинув плащ таланту.

Червінь, зелень. Зелень, червінь.

Ми ж по той бік Піренеїв!

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (пер. Миколи Лукаша)