Нічна пісня
андалусійських моряків
Від Ка́діса до Гібралтару
ой же шлях легкоплинний!
Море мій човен знає
по зітханнях замріяних.
Ай, дівчи́но,
дівчино,
в порту Ма́лаги суден — не злічити!
Від Кадіса до Севільї —
лимончики в місячнім світлі,
зітхну — і мені у відповідь
гаї розхвилює вітер.
Ай, дівчино,
дівчино,
в порту Малаги суден — не злічити!
не зблисне клинок у пітьмі.
Лиш місяць-молодик рогом
ранить струмливе повітря.
Ай, хлопчино,
хлоп’я,
несуть хвилі мого коня!
Задля солонців
померлих
покинув тебе я, мила.
У моїм самотнім серці
сама непам’ять лишилась.
Ай, хлопчино,
хлоп’я,
несуть хвилі мого коня!
Кадісе, морем
повитий,
ти знайшов своє місце.
А ти, Севільє, зведися,
бо потонеш у річці.
Ай, ді́вчино!
Ай, хлопчино!
Ой же шлях легкоплинний!
У порту суден — не злічити,
а на пляжі смерком вітріє!
Canto nocturno de los marineros andaluces
De Cádiz a Gibraltar
¡qué buen caminito!
El mar conoce mi paso
por los suspiros.
¡Ay muchacha, muchacha,
cuánto barco en el puerto de Málaga!
De Cádiz a Sevilla
¡cuántos limoncitos!
El limonar me conoce
por los suspiros.
¡Ay muchacha, muchacha,
cuánto barco en el puerto de Málaga!
De Sevilla a Carmona
no hay un solo cuchillo.
La media luna, corta,
y el aire, pasa, herido.
¡Ay muchacho, muchacho,
que las olas me llevan mi caballo!
Por las salinas muertas
yo te olvidé, amor mío.
El que quiera un corazón
que pregunte por mi olvido.
¡Ay muchacho, muchacho,
que las olas se llevan mi caballo!
Cádiz, que te cubre el mar,
no avances por ese sitio.
Sevilla, ponte de pie
para no ahogarte en el río.
¡Ay muchacha!
¡Ay muchacho!
¡Qué buen caminito!
Cuánto barco en el puerto
y en la playa ¡qué frío!
Нічна пісня андалузьких
моряків
Од Кадіса до Протоки
доріжка як стяжка...
Мене море добре знає,
бо зітхаю тяжко.
Ой дівчино, як ти маєшся?
Скільки в порту кораблів у
тій Малазі!
Од Кадіса до Севільї
лимоників рясно...
Мене сади добре знають,
бо зітхаю часто.
Ой дівчино, як ти маєшся?
Скільки в порту кораблів у
тій Малазі!
Од Севільї до Кармони
ножиків немає,
один місяць серед неба
серпом хмари крає.
Ой хлопче мій, мій соколику,
затопила бистра хвиля мого
коника!
На забутих солонищах
згубила кохання...
Скільки сердець мене просять,
щоб їх понехала!
Ой хлопче мій, мій соколику,
затопила бистра хвиля мого
коника!
Ти, Кадісе, не зівай,
бо в море потрапиш,
ти, Севільє, уставай,
бо в ріку потанеш!
Ой дівчино!
Ой хлопче мій!
Доріжка як стяжка...
Скільки в порту кораблів,
а в городі мряка.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (пер. Миколи Лукаша)
Ночная песня андалузских моряков
От Кадиса до Гибралтара
дорога бежала.
Там все мои
вздохи море
в пути считало.
Ах, девушка, мало ли
кораблей в гавани
Малаги!
От Кадиса и до Севильи
сады лимонные
встали.
Деревья все мои
вздохи
в пути считали.
Ах, девушка, мало ли
кораблей в гавани
Малаги!
От Севильи и до Кармоны
ножа не
достанешь.
Серп месяца режет
воздух,
и воздух уносит
рану.
Ах, парень, волна
моего уносит
коня!
Я шел мимо мертвых градирен,
и ты, любовь,
позабылась.
Кто хочет сердце
найти,
пусть спросит,
как это случилось.
Ах, парень, волна
моего уносит
коня!
Кадис, сюда не ходи,
здесь море тебя
догонит.
Севилья, встань
во весь рост,
иначе в реке
утонешь.
Ах, девушка!
Ах, парень!
Дорога бежала.
Кораблей в гавани
мало ли!
А на площади
холодно стало!
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (пер. Овидия Савича)
Ночная песня андалузских моряков
От Кадиса к
Гибралтару
пути-дороги
неплохи!
В морскую волну
недаром
ронял я тяжкие
вздохи.
Ай, девушка, ай,
краса,
за Малагой
паруса!
Из Кадиса путь к
Севилье.
Тепло здесь рощам
лимонным!
Они мой путь
проследили
по вздохам
неутаенным.
Ай, девушка, ай,
краса,
за Малагой
паруса!
Пока впереди
Кармона,
ножей не пускают
в дело,
но месяцем
заостренным
изранено ветра тело.
Эй, парень,
слушай меня:
уносят волны
коня!
Соленый путь
позади.
Любовь — я
забыл ее.
Забытое мной
найди —
отыщешь сердце
мое.
Эй, парень,
слушай меня:
уносят волны
коня!
Мой Кадис, ни
шагу вниз
моря за твоей
спиной!
Севилья, к небу
тянись
да бойся воды
речной!
Ай, девушка, ай,
краса!
Ай, парень, ай,
паренек!
Немало
путей-дорог,
полощутся паруса,
да берег насквозь
продрог.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (пер. Натальи Ванханен)
Послухати в оригіналі:
http://www.youtube.com/watch?v=Dg8gbGpu0ao —
прочитання
https://www.youtube.com/watch?v=IB2z6Te4bPs
— співане виконання, Raúl Alcover
Немає коментарів:
Дописати коментар