Із циклу «Ніч»
Всеосяжність
Рука бризу
гладить обличчя простору,
знову
і знову.
Зірки
склеплюють лазурові повіки,
знову
і знову.
Total
La mano de la brisa
acaricia la cara del espacio
una vez
y otra vez.
Las estrellas entornan
sus párpados azules
una vez
y otra vez.
Все вокруг
Ладони ветра
живые
небесные гладят
щеки —
за разом раз,
за разом раз.
У звезд глаза
голубые
стянулись в узкие
щелки —
за глазом глаз,
за глазом глаз.
. . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . (пер. Натальи Ванханен)
Немає коментарів:
Дописати коментар