Востаннє,
а можливо, і вперше за цілу брудно-сіру зиму
повітря стало чистим і
свіжим, як у дитинстві,
і сповнилося білого дива,
і на землю лягає сніг —
прощальний дарунок зими
для тих, хто живе без нетерпіння.
Завтра, уже завтра гаряче
весняне сонце збудить світ,
і він нап’ється з
подарованих йому струмків,
і вибухне звуками і
кольорами.
Але сьогодні ще ні.
Сьогодні світ завмер,
стишений,
дивлячись у вічі Його Мовчанню,
аби назавтра явити Його Буття.
Немає коментарів:
Дописати коментар