Сонет
LXVI. Господові Еспанії
Усі вітчизни —
то найкраща школа
для ідеалу людського братерства,
бо саме у вітчизні б’ють джерела
що живлять віру у загальну долю —
ту віру, яка звернена до Бога
усіх людей. Скрижалі Моїсеєві
являють нам свій смисл потаємний,
як на свій дім ми обертаєм погляд.
Боже Байлена й воїнства всесвітнього,
Господе Ковадонги й Ронсесвальєса,
нехай повсюди, в горах і долинах,
твоє святе ім’я благословляє
її — мою єдину, моє дихання,
мою небесну і земну Еспанію.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад
мій)
Примітка. Байлен, Ковадонга і Ронсесвальєс — місця великих
битв, знакових в історії Еспанії
Soneto: LXVI. Al Dios de España
Sólo
las patrias son la gran escuela
del
ideal de la hermandad humana
pues de
las patrias es de donde emana
la fe
en nuestro destino, la que apela
al Dios
de todos. Aunque su faz vela
del
Sinaí en las nubes, Él se allana
á dar
sus tablas á Moisés y arcana
antes
su ley en patria se revela.
Oh Dios
de Covadonga y Roncesvalles,
Dios de
Bailén, señor de nuestra hueste,
que tu
nombre por tierras y por valles
bendigan
de esta España y la celeste,
y en
confesarte único no acalles
mi voz
mientras su aire ella me preste.
Немає коментарів:
Дописати коментар